Стареньке фото довго розглядаю,

На нім обличчя впізнаю знайомі.

Між вчителями маму я шукаю...

Враз захотілося поїхати додому...

В своє село...Пройтися по стежинах,

Які я  ще малою протоптала,

Вклонитись хаті, школі, де училась,

Відвідати  своїх подруг ...Згадала...

А тут, напевно, осінь - день погідний,

У руках- квіти, ясно сонце сяє,

Обличчя вчителів- до болю рідні-

Багато з них вже серед нас немає.

Вдивляюся. Шкільні згадала роки:

І ми, було, на лавочках сиділи,

З цієї школи йшли у світ широкий,

Бо стати вже дорослими хотіли.

За нами двері ці  закрила школа…

Нова гостинно учнів привітала.

Здається, все було, неначе вчора…

До болю щемно на душі…Згадала…