Звірі-люди

                           Бувають звірі-люди,

                           А є і люди-звірі:

                           Зневірники, іуди,

                           У котрих душі сірі.

                           Вони не довіряють

                           Слова у них нещирі,

                           Вони незванним гостем

                           Заходять у квартиру.

                           Добро і милосердя

                           Для них не притаманні,

                           Егоцентрично-вперті,

                           Облудливо-обманні.

                           Котрі  для себе ради

                           Всіх знищити готові,

                           Від них не жди пощади,

                           Такі вбивають словом.

                           Таємні й непривітні

                           Вони живуть повсюди…

                           Аніж людино-звірі,

                           Вже краще  звірі- люди,

                           Безкорисливо-вірні,

                           Котрі все розуміють,

                           Слухняні і спокійні,

                           Лиш говорить  не вміють.

                           Із –за спини на тебе

                           Атакувать не будуть,

                           А захистять в потребі-

                           На те ж і звірі-люди.