Хтось  розсипав  квіти  на  воді…

Вони синім полум’ям  палали .

Місяцю всміхалися  вгорі.

В вальсі  вдвох закохано  кружляли.

Був на казку схожий їхній  танець –

Ці чарівні  дивокольори-

В небі ясний виткавши  багрянець,

Зорі  усміхались  їм  згори.

Щось космічне , може дивовижне?

В кожної – своя душа й краса.

Сині очі догори  піднесли…

Хочуть  полетіти в небеса?

Мабуть  хочуть  разом полетіти.

Доки танцювати  на  воді?

Дивні  квіти…. вміють душу гріти,

Бо й самі вони -душа землі.