Пам'яті моєї мами присвячено

                          Ти знаєш, рідна, вже весна настала.

                          З країв далеких птахи прилетіли.

                          А ти її, матусю, так чекала.

                          Додому повернутися хотіла.

                          Немов пташина до свого гніздечка     

                          Летіла  крізь морози й  заметілі.

                          Уже сніги розтанули в струмочки,

                          Ласкаво-ніжно сонце землю гріє.

                          Життя не зупинилося,  триває.

                          І час поволі рани залікує,

                          Стихає біль… і сліз уже немає…

                          Я  знаю, що слова мої  почуєш  

                          І усміхнешся там, високо в небі,

                          Так, як уміла тільки ти робити.

                          Слова молитви полетять до тебе.

                          Світ не спинився. Треба далі жити.