Життя людське таке різноманітне…

Багато в ньому дивовиж буває.

Кому  і що воно напророкує,

Повірте, наперед ніхто не знає.

В одного доля- як рушник  шовковий,

Широко стелиться, легенько  в’ється:

В житті усе складається чудово,

Високої кар’єри  він доб’ється.

І якнайкраще  усі справи будуть,

Клопоти обминатимуть і лихо,

Як в Бога за плечима- скажуть люди

І не одне йому позаздрить тихо.

А інший, що на долю нарікає,

Сердега в негараздах завжди б’ється.

Як жити, що робити- він не знає,

В житті  у нього все не так  вдається.

Хто долю наперед нам визначає?

А чи зірки вгорі  не так зійшлися?

Часом буває, що і ми благаєм

Жорстокий час на хвильку  зупиниться.

На долі тлі  життя своє малює:

Свій візерунок- успіхи, невдачі.

Життєвий потяг швидко так мандрує

Дорогою везіння та удачі.

Та наших побажань, на жаль, не чує

                            І про обіцянки миттєво забуває.

Помилки наші доля нам дарує,

В життєвій книзі сторінки гортає.