Спогади дитинства

                           Спогади дитинства радісно-казкові,

                           Теплі і барвисті- літо осяйне.

                           В холоди осінні, чи у дні зимові

                           Часто зігрівають  ласкою мене.  

                           Спогади дитинства- свіжий хліб у хаті.

                           І привітно груша в вікна зазира. 

                           Змійкою стежина звилася у м'яті,

                           Наче  утікає  з рідного двора.

                           Пісня, сміх і радість  в спогадах зринають,

                           Лицемірству й фальші місця не знайти.

                           Болі і тривоги боком обминають.

                           Кличуть загадково-сонячні світи.

                           Спогади дитинства часто оживають,

                           В батьківську хатину птахою летять,

                           В росяні світанки влітку повертають,

                           Мелодійним дзвоном у струмках звучать.

                           Виграє веселка в спогадах дитинства,

                           Вибивають танець краплі дощові.

                           Оповиті духом величі й таїнства

                           Назавжди у серці спогади живі.