четвер, 7 грудня 2017 р.



                           Перегортаю сторінки життя,
                           Мов книгу починаю я писати:
                           Спереду  -  невідоме майбуття,
                           Що пройдено- уже не  наздогнати.
                           У книзі букви- то неначе дні,
                           На сторінках життя роки складають.
                           Бувають і веселі, і сумні-
                           Життя одне,  повторення немає.
                           Радію дню, що з сонцем  настає,
                           Росі ранковій, що траву укрила.
                           Я вдячна Богу, що мені дає
                           Наснагу, силу й для польоту крила.


Немає коментарів:

Дописати коментар