Перегортаю сторінки життя,

                           Мов книгу починаю я писати:

                           Спереду  -  невідоме майбуття,

                           Що пройдено- уже не  наздогнати.

                           У книзі букви- то неначе дні,

                           На сторінках життя роки складають.

                           Бувають і веселі, і сумні-

                           Життя одне,  повторення немає.

                           Радію дню, що з сонцем  настає,

                           Росі ранковій, що траву укрила.

                           Я вдячна Богу, що мені дає

                           Наснагу, силу й для польоту крила.