Все колись повинно добре бути.
Ранньої грудневої години
Десь далеко ніжні дзвони
чути.
Перший сніг вночі сьогодні випав,
День почався, ніби аркуш чистий,
Срібний дзвоник за собою кликав,
Сніг блищав на сонці променисто.
А на ньому із слідів малюнок,
Ніби зашифроване послання…
Може заховалось в візерунок
Так чиєсь приховане зізнання?
Може …зараз серед снігопаду
Наодинці хтось сумний блукає
І, піддавшись його ритму радо ,
Із слідів малюнки розгадає.
Сипле сніг…Так рясно і лапато
Падає із неба... В
танці дивнім
Починає з ним разом
кружляти
Срібних звуків музика чарівна.
Не сумуй…
Немає коментарів:
Дописати коментар