Осіння гостина

                           Завітала в гості пані Осінь

                           Кави  запашної  скуштувати .

                           До оселі  чемно Вечір просить,

                           Щоб удвох  із ним пофліртувати.

                           Ніжно обіймала  падолистом,

                           Золотом сорочку гаптувала,

                           Для смаку калинове намисто

                           У гарячу каву додавала.

                           Трохи хмелю й сивого туману

                           Для спокуси кидала під ноги,

                           Щоб не було поміж них обману,

                           Щоб одна прослалася дорога.

                           Від шипшини терпкості додала

                           Й дощику- для сили почуттів.

                           Теплоти для серця  підливала,

                           Для душі- краплиночку віршів.

                           Свіжа кава…теплий плед на плечі.

                           Ніч у вікна хитро заглядала.

                           Ніжна Осінь і багряний Вечір…

                           В філіжанках кава вистигала.