Рожево-синій, пурпурово-білий!
Ховається під зоряним крилом
Моє село в рожевім надвечір’ї.
Такого неба більш ніде нема:
Вирує, міниться, купається в
заграві,
І маревом незвичним крадькома
Ховається у крони кучеряві.
Надходить вечір у село моє,
Згори завісу синю опускає.
Стихає гомін. Літня ніч іде,
Спочинок щедрий людям посилає.
Немає коментарів:
Дописати коментар