Ностальгічне

Як же хочеться навідатись туди,

Де  верба схилилась низько до води,

Де малесеньку  хатину  край ріллі

Звеселяють своїм криком журавлі.

Там де яблуня старенька край воріт

Жде онуків,  виглядає стільки літ,

Чи повернуться  із далеких країв-

Тяжко гне додолу гілля від плодів.

Де між трав купалось літо у лугах,

Де дитинство промайнуло, наче птах,

Де звивається стежина до води-

Як же хочеться навідатись туди!

Де густі ліси й стрімка тече ріка,

Там, де згадка і солодка, і гірка

Залишилась назавжди в моїм житті…

Як же хочеться вернутись в ті краї.