Літній вечір

Вже  місяць виглядає з- поміж хмар,

Додолу тихо сутінки спадають.

Духмяний, теплий, ніжний, повний чар,

На землю тихий вечір наступає.

В високім  небі зорі- як вогні

Розсипались пшоном на синім плесі.

Десь  соловей виспівує пісні –

Симфонія злітає в піднебесся.

І падає росою на траву,

На озеро, на верби що схилились .

Спустили коси низько  до землі,

Як в дзеркало, на вроду задивились.

У очеретні схованки манИть

Хор комариний, що співає меццо.

Вечірнє марево чарує і п*янить,

Та осідає спокоєм у серці.

І сон у гості в час такий не йде-

У парі б зараз  зорі рахувати…

Вечірня казка  на зорі мине,

Лиш  літо буде у танку кружляти.