У
Львові парасольки- звична річ,
Бо ж дощ у місті залюбки буває.
Провулками
блукає день і ніч,
Мандрує
у старенькому трамваї
Бешкетник-дощ.
Несе
він для львів’ян
То
сміх , то жарти, аромати кави,
Панів
поважних і шляхетних панн
До
танцю він запрошує ласкаво.
Стихає
галасливий передзвін,
Запалюють
свічки малі кав'ярні,
Неначе
очі, вогники машин
Підморгують
у дощовім тумані.
І
вже краплин мелодія звучить
Між
парасольок кольорів строкатих.
А
дощ , спочивши на маленьку мить,
Біжить
у інше місто жартувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар