У тишини є музика своя

У тишини є музика своя. Як вітер у степу траву хитає, Коли і сонце, й небо , і земля Веселу пісню в унісон співають. У тишини є музика своя… Коли хмарини поспішають в небі, Лунають співи жайвора красиві, Послухай тишину в душі у себе, Коли вона наповнюється дивом. У тишини є музика своя… Коли гармонія в душі, як у Природі, Послухай пісню, що вона співає, Коли радієш будь-якій погоді, Чи ностальгія серце огортає- То в тишини є музика своя! Послухай тишину! Вона довкола. У вітрі , в шелесті дерев, в світанні, В дощу краплинах, в річці і у полі, У квітах, в радості, у смутку, чи в коханні. У тишини є музика своя… Вона біля колиски немовляти Невидимою ласкою літає. Коли схилилася щаслива мати І колискову пісеньку співає, Тоді у неї музика своя… Послухай тишину! І зрозумієш: У кожного свої відтінки мови. Вони звабливі, ніжні, кольорові, Чарівні, неповторні…Чи зумієш Ти їх усі впізнати й розгадати? А в тишини є музика своя…