Людина живе, коли робить щось корисне. Так і я хочу донести до когось свої роздуми силою слова. Не чекаю слави і похвали. Хочу ,щоб мої вірші жили серед людей, щоб їх читали. Прошу…до Вашої уваги мій духовний світ, краплини моєї душі. Леся Гук.
четвер, 20 квітня 2017 р.
Поміж нами-дороги
Поміж нами –тисячі доріг
Простяглися з краю і до краю
Час, мабуть, зробив усе, що міг,
Та і досі я чогось чекаю…
В тім чеканні півжиття пройшло.
Невідомо далі, що робити.
За чиєю волею було?
Що тепер у доленьки просити?
Поміж нами-відстань у життя,
Поміж нами гори і долини.
І назад немає вороття,
Та не наша, мабуть, в тім провина.
Може заблудились у житті…
Шле випробування доля більші…
Тільки ми тепер уже не ті,
Які були півжиття раніше.
Що чекаю - знаю тільки я,
Як живу - відомо тільки Богу.
Поміж нами, мабуть, вся земля,
Поміж нами сходжені дороги…
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар