Людині треба небагато...

                                               Людині треба зовсім небагато:

Лиш тепле слово-  і на серці свято,

І щоб тривога боком обминала,

Усмішка ніжна й  рідні руки обнімали.

Так треба для людини  зовсім мало:

З країв далеких щоб дорога повертала

У рідний дім, де  жар в каміні тліє,

У холод, чи в мороз тебе зігріє.

Так небагато треба для людини :

Щоб вітер остудив  в спекотну днину.

Щоб спокій в серці, затишно у домі.

І хтось про тебе думав в світі цьому.

Щоб дома хтось тебе міг дочекатись

Й було до кого завжди повертатись…

Щоб виглядав тебе біля порога,

Коли ідеш з далекої дороги.

Як небагато  треба для людини!-

Щоби любила і її любили,

І очі щастям щоб  завжди сіяли-

Для радості людині треба мало…