Написано давно багато слів...

                           Написано давно багато слів,

                           Та ще не було тих, найважливіших.

                           Крізь вітровії, відстані років

                           Життя вперед летить…Назустріч-тиша…

                           Мабуть не варто підганяти час,

                           Усе- як є, усе само собою.

                           В житті переплітаються не раз

                           Зима із літом, радість із журбою.

                           Як день і ніч, як вітер і вода,

                           Як дощ і сонце- два світи великі,

                           Такі ж, бо, різні –літо і зима.

                           Самотньо на морозі плачуть квіти…

                           Не стишує галопу час… летить

                           Кудись в сузір’я Андромеди.

                           Написано давно багато слів,

                           Та ще найважливіші попереду.