Час До і Після...

                           Час До і Після…Дні мов зупинились.

                           Лиш сірий морок  у душі й навколо.

                           Та, як годиться, не впадаю в відчай.

                           А за вікном… Як звично- дощ надворі.

                           Холодний, сірий, вже й сніжити стало,

                           Краплини на морозі замерзають.

                           Ну що ж, і цього разу знов не впала.

                           І це випробування не зламало.

                           БулО, що бУло. Нічого змінити.

                           До пристані вперед дні поспішають.

                           І долю свою нІчого судити,

                           Бо ж пані гонорова- всі це знають.

                           Ловлюсь на думці, що радію дню

                           Й дощу ( хоча й сніжити раптом  стало).

                           Дорогу ще не перейшла свою

                           Й не все у своїх  віршах  ще сказала.

                           Іще вперед,крізь клопоти життя!

                           Якою б далі не була дорога.

                           Назад немає часу вороття.

                           Надія знов на себе і на Бога.