На зміну золоту приходить перший сніг.
Вкриває землю. Та не наші душі.
Пір’їни білі падають до ніг-
Новий убір зима вдягнути мусить.
Поля й дерева , зморені сади
Сніжинки тепло ковдрою вкривають.
Якби ж серця людей зігріть змогли…
Та сили ще такої сніг не має.
Він сипле скрізь. Змітає почуття,
У душу закрадається морозом.
Назад уже немає вороття.
Сніжинками блищать замерзлі сльози…
Немов кохання перше- перший сніг .
Впаде й розтане, але слід лишає.
Летять сніжинки- зіроньки до ніг,
Іде зима, сліди всі замітає.
Немає коментарів:
Дописати коментар