Всього лиш крок, лиш руку простягнуть,
І вже злітать не треба
до зірок.
Бо щастя й на землі повинно буть.
Назустріч крок. Один
лиш тільки крок.
Та крок важкий…Від
літа, по стерні,
До осені усе життя
іти.
Минає час, мов дим,
зникають дні.
Чи зможеш щастя ти
своє знайти?
Воно- в тобі, воно-
всього за крок.
Як світ велике і лише
твоє.
Воно із почуттів
твоїх, думок,
З коханих, рідних, із
усіх, хто є
З тобою поряд. Із
уміння жить,
Радіти дню новому,
співчувати…
Воно- за крок! Зумій
лише зловить
Усе, що можеш ЩАСТЯМ
ти назвати!
Немає коментарів:
Дописати коментар