Мабуть, не треба нарікать на долю.
Не те зробили, чи сказали невпопад,
Змінити не схотіли щось з тобою.
Ми знаємо, як треба комусь жить
І що робить- навчити
когось хочем.
Але за помилки свої й
гріхи
Приймаєм покарання
неохоче..
В чужому оці бачимо сміття,
В своїм -не помічаємо й поліна.
Чекаємо дарунків від життя,
Воно ж нас часто ставить на коліна.
Хтось піднімається вперед іти,
А комусь - звести голову несила.
У кожного в житті свої хрести-
Отримуємо те, що заслужили.
Немає коментарів:
Дописати коментар