понеділок, 17 жовтня 2016 р.

З роками ми міняємось


                                     

   
Статечніше всміхаємось,  цінуємо, що маємо.
Милуємось природою: дощем, чи неба просинню.
З палкою насолодою  хміліємо від осені.
Все більше хочем спокою, в душі- тепла і ніжності,
Від почуття  високого поваги ждемо й щирості.
Старі  життєві істини простіше розуміємо,
Мудрішаєм,  добрішаєм,  (на жаль, частіш хворіємо).
І сни  вже не  розгадуєм,  відносини цінуємо,
Своє дитинство згадуєм …Та років не рахуємо!
А може , не бажаємо? Бо  ще не все зробили ми,
Товаришів втрачаємо,  стаємо трішки сивими,
Втішаємось онуками, радієм з ними й плачемо…
З роками  хоч міняємось- старіти ще не хочемо.

Немає коментарів:

Дописати коментар