Рушник, давно дарований, від мами

                           Рушник, давно дарований, від мами,

                           Немов святиню в шафі зберігаю.

                           Рушник на щастя, вишитий квітками,

                           Благословіння поміж них читаю.

                           Немов ковток води живий у спеку,

                           Як хліб, повітря, для душі розрада.

                           Коли з доріг вертаюся далеких,

                           Чи потребую у житті поради-

                           Беру у руки оберіг квітчастий,

                           Любов і ласку в ньому відчуваю.

                           Від горя, негараздів і ненастя

                           Він захистить мене, я добре знаю.

                           Його тепло не згасне із роками,

                           З доріг життя додому повертає.

                           Рушник на щастя, вишитий від мами…

                           Немов святиню  й досі зберігаю.