Людина живе, коли робить щось корисне. Так і я хочу донести до когось свої роздуми силою слова. Не чекаю слави і похвали. Хочу ,щоб мої вірші жили серед людей, щоб їх читали. Прошу…до Вашої уваги мій духовний світ, краплини моєї душі. Леся Гук.
пʼятниця, 14 жовтня 2016 р.
Самотність
Людей одиноких у світі багато, Їх легко між іншими можна впізнати. Вони невеселі, в них очі не сяють, У гості свою самоту виглядають. І доля у них непростою буває: Живе одиноко, існує, кохає. Нікого не хоче. А може не треба? Самотній свій світ визначає для себе. Усі почуття заховає глибоко І серце замкне… Та у світі жорстокім Самотній людині нелегко буває: Близької душі поряд з нею немає, Ні з ким розділити їй сум, чи тривоги, Ніхто не проводить в далеку дорогу, Увечері дома ніхто не стрічає, І радістю з ким поділитись немає. Вона наодинці всі дні і всі ночі Нікого не має. А може не хоче? Людину цю часто терзає неспокій, Їй страшно…їй сумно… Вона одинока… Леся Гук
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар