В
парку листя тихо осипає,
В
парі з літом хороводи водить.
Гілки
клена вітерець гойдає.
У
берізок коси розпліта.
Швидко
літо і в житті минає,
На порозі
осені- літа…
Ой,
літа мої, ви зачекайте,
Не
спішіть до осені так скоро…
Літні ночі, росяні світанки-
Все ,здається,
було ніби вчора.
Ніби вчора юними ще були
А сьогодні- скроні посивіли.
Разом з літом й молодість минула…
Літо журавлями відлетіло…
У природі все приходить
впору:
Осінь вже золотить в гаї лист.
Мов на згадку про чудову пору
Квіти вітерець мені приніс.
Немає коментарів:
Дописати коментар