А я , напевно, не така, як всі.

А я, напевно, не така, як всі.

Навколо світ не так, як всі, сприймаю.

Хто вперше прочитав мої вірші

Про мене скаже :"- В небі десь літає"

Ну що ж, нехай. У кожного своє

І світосприйняття , і розуміння.

Людині кожній щедро  Бог дає

До чогось   здібності.

Мені ж- таке дав вміння,

Щоб словом володіти я могла

І на папері вміла передати,

Щоб у віршах свої думки несла

Й могла при тому ще  дітей навчати.

Вірші- немов  веселки кольори         

Після дощу з’являються на небі-

Вони ідуть  до мене десь згори,

Слова самі складаються, як треба.

Що відчуваю - я пишу про те

І почуття стараюсь передати.

В моїх віршах хтось впізнаЄ  себе

І ще  колись захоче прочитати.

Мої вірші- це всі мої думки.

Чи довго будуть ще мені служити?

Я вдячна Богу, що мене навчив

Словами чиюсь душу зачепити.