середа, 15 листопада 2017 р.

Осінь різною бува

  
                            Осінь у кожного своя.
                            У когось тепла і ласкава,
                            Чудова, затишна, суха,
                            Із присмаком смачної кави.
                            Вона, як музика звучить,
                            У танці плавно лист кружляє,
                            То «літом бабиним» летить,
                            Під ноги золотом лягає.
                            У кожного вона своя…
                            Чиясь- похмура і з дощами
                            В обличчя краплями жбурля
                            І дме холодними вітрами.
                            Несе розлуку, тугу й біль,
                            Розводить врізнобіч дороги.
                            І зупиняє часу біг,
                            Сипнувши в серце прохолоди.
                            Байдужий погляд, мокрий сніг..
                            Час повернути вже не в змозі.
                            Як в небі сірім, на душі…
                            Зима спинилась на порозі.
                            Бо ж осінь різною бува:
                            Одна цілує і голубить...
                            А інша- сумом навіва,
                            Безжально ніжні квіти губить.
                            Ласкава, золота-слова,
                            Якими осінь називаєм.
                            Яка ж у кожного бува-
                            Самі для себе обираєм.

Немає коментарів:

Дописати коментар