неділя, 20 листопада 2016 р.

На перехресті двох доріг


Одна – в майбутнє,   друга- у минуле.
Із них потрібно вибрати свою
І йти по ній туди,  де ще не була.
Одну уже пройшла , дорога ця- стара
Там юнь і молодість… вернутися несила.
На осені поріг дорога привела,
А далі наодинці йти лишила.
Піду новою, що вперед  веде
У світ незвіданий,  де тайни невідомі.
Де юність осені і мАнить ,  і зове…
(Можливо стріну когось із знайомих.)
А сумніви на частки душу рвуть:
Там осені кінець, там холод і зима…
Та тільки уперед   моя прослалась  путь
І відступу назад ніяк уже нема.
У кожної пори принади є свої-
Зима також красивою буває.
Не холод , а кришталь осяде на душі,
Сніжинки-веселинки  закружляють.
Один лиш крок- він вирішить усе:
Чи правильну я вибрала дорогу?
А світ новий мене до себе зве.
Надія лиш на себе і … на Бога.

Немає коментарів:

Дописати коментар