середа, 16 листопада 2016 р.

В вальсі віхола кружляла



В легкім вальсі віхола кружляла
Вітер запросив  її до танцю,
Розліталось біле покривало.
Кришталеві стукали сап’янці.
В срібну дуду морозець грав ніжно,
Десь крижини скрипками дзвеніли
І мелодія  над краєм сніжним,
Наче білі солов’ї, летіла.
Підхопив її вітрисько спритно,
Закрутив у білій заметілі
І сніжинки, доки світу видно,
У шаленім танці завертілись.
З неба сипляться пухнастим сріблом,
Падають на землю таємниче,
Оживають кучугури снігу,
Ніби казка, що до себе кличе…
Вітер й далі грає ніжно в дуду,
Знову я в вікно дивлюся вранці
І ще довго згадувати буду,
як кружляла віхола у танці.

Немає коментарів:

Дописати коментар