середа, 16 листопада 2016 р.

Є люди, як...


                           Є люди, як грози, і люди- як сонце…
                           Одні з негативом, а другі- веселі.
                           І ті, що веселі-всміхаються часто,
                           І радість заходить із ними в оселю.
                           Людина-гроза, зазвичай нещаслива…
                           І з нею в розмові  ти холод відчуєш.
                           А сонце-людина  -душею  красива,
                           З такою про вік свій поважний забудеш.
                           Є люди, як ліки, і люди- як рани…
                           Із першими можна про біль забувати.
                           А інші-пригнічені, мов каторжани,
                            Про котрих не хочеться і розмовляти.
                            Є люди приємні і люди- не дуже…
                            Одні теплом серця свого зігрівають.
                            А другі-недобрі із серцем байдужим
                            На друга свого з-за спини нарікають.
                            Є люди- розумні і талановиті,
                            Красиві , і щедрі, і ще працьовиті,
                            Співчутливі є: виручають з біди-
                            З такими людьми хоч край світу іди.


Немає коментарів:

Дописати коментар