За мотивами поезій Івана Франка

У сні до тебе знову я  прийду,

На радість, а чи , може, на біду.

Очима ясними погляну,

З твоїх видінь і мрій уткана,     

Така ще юна і несміла

Твоя любов.

І вдруге знову явлюся  у сні    

Не гордою княгинею, о, ні!

Ясною  зіркою над  рання-    

Твоє несповнене бажання,

Твій  хміль і гріх, така жадана   

Твоя любов.

Покличеш- я  утретє прилечу,

Тобі слова  ласкаві  нашепчу.

Тобі без мене -  все  тужити,

Мені тебе - весь вік любити,

Надію в серденьку таїти,

Бажаний гріх.

І жаль, і біль, і радість , і журба…

Зазнати щастя – нам удвох судьба.

У мареві нічному неба

У сни являтимусь до тебе,

Бо я єдина і таємна

Твоя любов.