пʼятниця, 22 червня 2018 р.


На нім обличчя впізнаю знайомі.
Між вчителями маму я шукаю...
Враз захотілося поїхати додому...
В своє село...Пройтися по стежинах,
Які я  ще малою протоптала,
Вклонитись хаті, школі, де училась,
Відвідати  своїх подруг ...Згадала...
А тут, напевно, осінь - день погідний,
У руках- квіти, ясно сонце сяє,
Обличчя вчителів- до болю рідні-
Багато з них вже серед нас немає.
Вдивляюся. Шкільні згадала роки:
І ми, було, на лавочках сиділи,
З цієї школи йшли у світ широкий,
Бо стати вже дорослими хотіли.
За нами двері ці  закрила школа…
Нова гостинно учнів привітала.
Здається, все було, неначе вчора…
До болю щемно на душі…Згадала…


Немає коментарів:

Дописати коментар