пʼятниця, 13 квітня 2018 р.


                          Пам'яті моєї мами присвячено
                          Ти знаєш, рідна, вже весна настала.
                          З країв далеких птахи прилетіли.
                          А ти її, матусю, так чекала.
                          Додому повернутися хотіла.
                          Немов пташина до свого гніздечка     
                          Летіла  крізь морози й  заметілі.
                          Уже сніги розтанули в струмочки,
                          Ласкаво-ніжно сонце землю гріє.
                          Життя не зупинилося,  триває.
                          І час поволі рани залікує,
                          Стихає біль… і сліз уже немає…
                          Я  знаю, що слова мої  почуєш  
                          І усміхнешся там, високо в небі,
                          Так, як уміла тільки ти робити.
                          Слова молитви полетять до тебе.
                          Світ не спинився. Треба далі жити.


Немає коментарів:

Дописати коментар