субота, 7 жовтня 2017 р.

                           Пані  осінь залицялася до лева
                           Десь у парку,  в місті Львові, в тихий вечір
                           У короні золотій, як королева,
                           Обіймала пишногривого  за плечі.
                           -Чи ж не люба я, не мила?- усміхалась,                  
                           -Не красуня   ж я, не золотоволоса?
                           В небі зорі, наче перли , розсипались.
                           Вітер ніжно розвівав багряні коси.
                           Устеляв на землю пишне  покривало ,
                           Гаптував  його  калиновим намистом.
                           Сон  казковий осінь леву нашептала.
                           Ніби хмара, ніч застигла понад містом.


Немає коментарів:

Дописати коментар