неділя, 28 травня 2017 р.

Літній вечір


Вже  місяць виглядає з- поміж хмар,
Додолу тихо сутінки спадають.
Духмяний, теплий, ніжний, повний чар,
На землю тихий вечір наступає.
В високім  небі зорі- як вогні
Розсипались пшоном на синім плесі.
Десь  соловей виспівує пісні –
Симфонія злітає в піднебесся.
І падає росою на траву,
На озеро, на верби що схилились .
Спустили коси низько  до землі,
Як в дзеркало, на вроду задивились.
У очеретні схованки манИть
Хор комариний, що співає меццо.
Вечірнє марево чарує і п*янить,
Та осідає спокоєм у серці.
І сон у гості в час такий не йде-
У парі б зараз  зорі рахувати…
Вечірня казка  на зорі мине,
Лиш  літо буде у танку кружляти.


                                     

1 коментар: