середа, 15 лютого 2017 р.

Ранок...День новий стрічаю

І знову ранок…День новий стрічаю.
Яким він буде: білим,  може чорним?
У дзеркало  сама собі  всміхаюсь,
Очікую на миті  неповторні
Від цього дня.  Що ж маю  забажати ?
Легкої  і приємної  роботи…
Хоча… Яка  легка? Дітей навчати!
Чи може бути день цей без турботи?
Напевно ні. Знов  - радощі, печалі,
Та оптимістом намагаюсь бути.
Життя- немов дві сторони медалі,
Ні радості, ні смутку  - не минути..
А за вікном іскриться сніг на сонці,
А ще –сім’я, клопоти, внуки, діти,
З думками я своїми наодинці -
За всім  оцим  нема коли старіти!
Я  знову зранку  день новий стрічаю,
На радісні моменти сподіваюсь,
Думки  злісні й погані відкидаю,
У дзеркало сама собі всміхаюсь…


Немає коментарів:

Дописати коментар