середа, 9 листопада 2016 р.

Танцює дощ


Про дощ ,мабуть, писати недоречно- Його багато у душі й надворі. Можливо, краще про діла сердечні, Про осінь, чи на небі ясні зорі. Та я про дощ, чомусь, усе частіше… Як він посеред осені танцює. Можливо і закінчиться скоріше, Бо ж за вікном усі слова він чує. У шибу стукотять його краплини, Мов дотики до клавіш інструменту. Танцює дощ! Вражаючі хвилини Прощального осіннього моменту! Брунатне листя шелестить ласкаво, Востаннє посилаючи привіти. Самотня ніч дощу гукає:-Браво! І йде до ранку день новий зустріти.

Немає коментарів:

Дописати коментар