неділя, 23 жовтня 2016 р.

Рушник, давно дарований, від мами


                           Рушник, давно дарований, від мами,
                           Немов святиню в шафі зберігаю.
                           Рушник на щастя, вишитий квітками,
                           Благословіння поміж них читаю.
                           Немов ковток води живий у спеку,
                           Як хліб, повітря, для душі розрада.
                           Коли з доріг вертаюся далеких,
                           Чи потребую у житті поради-
                           Беру у руки оберіг квітчастий,
                           Любов і ласку в ньому відчуваю.
                           Від горя, негараздів і ненастя
                           Він захистить мене, я добре знаю.
                           Його тепло не згасне із роками,
                           З доріг життя додому повертає.
                           Рушник на щастя, вишитий від мами…
                           Немов святиню  й досі зберігаю.


Немає коментарів:

Дописати коментар