Осіння кава

                                             
                                              Завітала в гості пані Осінь
Кави запашної скуштувати . До оселі чемно Вечір просить, Щоб удвох із ним пофліртувати. Ніжно обіймала падолистом, Золотом сорочку гаптувала, Для смаку калинове намисто У гарячу каву додавала. Трохи хмелю й сивого туману Для спокуси кидала під ноги, Щоб не було поміж них обману, Щоб одна прослалася дорога. Від шипшини терпкості додала Й дощику- для сили почуттів. Теплоти для серця підливала, Для душі- краплиночку віршів. Свіжа кава…теплий плед на плечі. Ніч у вікна хитро заглядала. Ніжна Осінь і багряний Вечір… В філіжанках кава вистигала.