Українська поезія
Людина живе, коли робить щось корисне. Так і я хочу донести до когось свої роздуми силою слова. Не чекаю слави і похвали. Хочу ,щоб мої вірші жили серед людей, щоб їх читали. Прошу…до Вашої уваги мій духовний світ, краплини моєї душі. Леся Гук.
пʼятницю, 12 червня 2020 р.
За
мотивами поезій Івана Франка
У
сні до тебе знову я прийду,
На
радість, а чи , може, на біду.
Очима
ясними погляну,
З
твоїх видінь і мрій уткана,
Така
ще юна і несміла
Твоя
любов.
І
вдруге знову явлюся у сні
Не
гордою княгинею, о, ні!
Ясною зіркою над
рання-
Твоє
несповнене бажання,
Твій хміль і гріх, така жадана
Твоя
любов.
Покличеш-
я утретє прилечу,
Тобі
слова ласкаві нашепчу.
Тобі
без мене - все тужити,
Мені
тебе - весь вік любити,
Надію
в серденьку таїти,
Бажаний
гріх.
І
жаль, і біль, і радість , і журба…
Зазнати
щастя – нам удвох судьба.
У
мареві нічному неба
У
сни являтимусь до тебе,
Бо
я єдина і таємна
Твоя
любов.
У вогні насолоди загубилися двоє,
Ніч весняна чарує, ароматом п’янить.
-До нестями люблю,- тихо шепчуть обоє
І кохання, мов пісня, над світом летить.
Догорає світанок у м’якім
оксамиті,
І росинки останні промінь сонця спива.
А кохання- не тільки подаровані квіти,
Не цілунки, зізнання , чи красиві слова.
А кохання- це ласка, сміх
дитячий і ніжність.
Це розділена радість і уміння прощать.
Це спорідненість душ,
суперечки і вірність,
Це турботу і щастя комусь
дарувать.
А кохання- так мало і
воднОчас багато:
Разом ранішня кава, тепла спокою
мить.
Пахне сонячний ранок запашним ароматом
І кохання, мов пісня, над світом летить.
четвер, 15 серпня 2019 р.
Від мене до тебе- зоряно,
Закохано, ніжно, зболено,
Словами – нитками виткано.
Від тебе до мене- вітряно.
Від мене до тебе - радісно,
Шалено, буває й заздрісно,
Тужливо, тривожно, мріяно
Стежина до тебе міряна.
Від тебе до мене – холодно,
Сумнівно, химерно, втомлено,
Морозно, укрито кригою,
Оманою, чи інтригою.
Від мене - лиш крок до тебе,
Вогонь і вода, і небо,
Зима і гаряче літо,
І щастя дано - любити.
Від тебе до мене - вічність,
Життєва закономірність,
Інакше й не може бути-
врізнОбіч ідуть маршрути.
Закохано, ніжно, зболено,
Словами – нитками виткано.
Від тебе до мене- вітряно.
Від мене до тебе - радісно,
Шалено, буває й заздрісно,
Тужливо, тривожно, мріяно
Стежина до тебе міряна.
Від тебе до мене – холодно,
Сумнівно, химерно, втомлено,
Морозно, укрито кригою,
Оманою, чи інтригою.
Від мене - лиш крок до тебе,
Вогонь і вода, і небо,
Зима і гаряче літо,
І щастя дано - любити.
Від тебе до мене - вічність,
Життєва закономірність,
Інакше й не може бути-
врізнОбіч ідуть маршрути.
четвер, 1 серпня 2019 р.
Спочити сіло літо на осонні.
Повісило торбину на сучку.
Довкола вітер яблука червоні
Гойдав в зеленолистім гамаку.
Гойдалось й літо, втомлене, щасливе ,
Всміхались ніжно хмари в вишині,
Веселкою заквітчалася злива,
Веселі їм виводила пісні.
Спочило літо, рушило полями,
Забрало запах меду і хлібів.
Звабливий серпень розкида тумани
Любові, зорепадів…та віршів.
Зібрала трохи літа у долоні,
Роси краплин і сизого туману,
В барвистому згубилася полоні,
П*янкого щастя впилася дурману.
Зібрала літа з вогником серпанку
У срібних ночах, в хмарній піні неба.
У сонячній постелі до світанку
Тепла промінчик зберегла для тебе.
Зібрала трохи літа на світанні
Із поцілунків і пісень гарячих.
Зібрала літа…коли до прощання
Так мало залишалося співати.
Підписатися на:
Дописи (Atom)